70-річчя визволення Тульчинщини від фашистських загарбників у краєзнавчих документах

Дата: 17.03.2014 14:50

Кількість переглядів: 359

Фото без опису

Розв’язана гітлерівською Німеччиною, Велика Вітчизняна війна стала великим випробуванням для мешканців Тульчинщини. Вже з перших її днів місцеве населення, зокрема Тульчина, негайно розпочало будівництво оборонних споруд. Були організовані курси підготовки санітарів, зв’язківців, снайперів, створено винищувальний батальйон з 220 чоловік, групи для боротьби з пожежами та наслідками ворожого бомбардування. Для підпільної боротьби проти окупантів готувалися добровольці.

В оборонних боях на території району брали участь війська 18 армії Південного фронту в складі 55 і 17 стрілецьких корпусів.

Фашистські війська захопили Тульчинський район 23 липня 1941 року. В період окупації територія району була підпорядкована румунській адміністрації у складі « Трансністрії». Тульчин став повітовим містом, а весь повіт підпорядковувався губернатору, який знаходився в Тирасполі. В Тульчині розміщувався гарнізон румунських військ. В Будинку Рад знаходилась окупаційна повітова адміністрація, а також міська управа.

Восени 1941 року в Тульчині почала діяти підпільна група, в яку ввійшли П. Бойко, І. Вургол, В. Мізернюк, С. Кучеренко, К. Лаптєв, В. Баранський, І. Добровольський та ін. Підпільна група с. Тиманівки Тульчинського району, яку очолив Я.С. Кокошко об’єднувала 18 патріотів Тиманівки та навколишніх сіл. З лютого 1942 року по серпень 1943 року діяла підпільна організація в смт. Шпикові. Вона об’єднувала 16 чоловік. В січні 1944 року створюється Шпиківський підпільний райком партії, до якого увійшли партизани Вінницького з’єднання – І.Ю. ПанасенкоА.С. Черевичний та ін. Він проіснував до березня 1944 року. В період окупації краю діяли також підпільні групи в селах Калініно та Шуро- Копіївка. За опір ворогам багато підпільників були арештовані, піддані тортурам та розстріляні.

1944 рік. Рік, який увійшов в історію Великої Вітчизняної війни як рік великих перемог.

Всього в боях з фашистськими загарбниками брали участь близько 17 тисяч жителів Тульчинського району. Понад 8 тисяч чоловік віддали своє життя в імя Перемоги. Понад 4 тисячі тульчинців, жителів єврейської національності,було загнано в табір смерті « Мерва петля» в с. Печера. В могилах поблизу Печерського лісу захоронено близько 8 тисяч жертв фашистського терору. В боях за звільнення Тульчина загинули і померли від ран 252 воїни, а в 16 братських могилах на території району поховано 657 воїнів –визволителів.

Ми пишаємось і шануємо світлу пам’ять про своїх земляків – Героїв Радянського Союзу:

Бондарчука Пилипа Яковича з с. Зарічного;

Гриба Олексія Федоровича з с. Холодівки;

Кучерявого Миколи Даниловича з с. Мазурівки;

Клименка Кіндрата Гавриловича- з с.Шуро- Копіївка;

Гнатенка Григорія Івановича з с. Кирнасівки;

Жарчинського Федора Івановича з смт. Шпикова;

Губрія Олексія Антоновича з с. Михайлівки.

Безпосередньо місто Тульчин звільняв 2-й гвардійський полк 3-ї Уманської повітряно-десантної дивізії, 5-го стрілецького корпусу, 27 –ї армії. Полком командував підполковник Хабаров І. К., дивізією –генерал – майор Конєв І.М., корпусом – генерал-лейтенант Горячев С.Г., армією- генерал – полковник Трохименко О.П. 15 березня 1944 року в м. Тульчин ввійшли перші воїни радянської армії.

Вшановуючи пам’ять визволителів Тульчинщини, які полягли в боях, а також тих, хто помер нещодавно і хто живе і радіє разом з нами життю, ми перераховуємо почесних громадян міста Тульчина – Г.С. Потапенко, А.О. Безсонний, О.О. Прокоф’єв, Л.В. Водопянова, К.В. Ведєшин, С.В. Савельєв, Г.Т. Томело.

Герої Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років – завжди в пам’яті народній!

Лист-побажання від тульчинської молоді

до відзначення 80-річчя Перемоги

Відшуміла тривожна і рання весна

У далекому сорок четвертім,

Залишилась в граніті і бронзі вона,

В нашій пам’яті, як у безсмерті.

Як давно це було! Добра згадка горить

Вічним полум’ям вдячності й слави

Ветеранам війни за ту радісну мить,

Що тульчинцям в бою дарували.

Визволителі краю! Схиляєм чоло