Державний комітет телебачення і радіомовлення України роз’яснює
Прийнятий 9 квітня 2015 року Верховною Радою України та підписаний 15 травня 2015 року Президентом України П.Порошенком Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (далі –Закон) створює правове підгрунтя для відновлення історичної справедливості, очищення всіх сфер суспільного життя країни від ідеологічних нашарувань держави, з якою пов’язані найдрагічніші сторінки історії Українського народу.
Відтепер друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки. Забороняється державна реєстрація друкованого засобу масової інформації, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Інформаційні агенства не мають права у своїх матеріалах пропагувати комуністичний та/або націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими та їх символіку.
Мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створюється позитивний образ осіб, які займали керівні посади у комуністичній партії, починаючи з посад секретаря районного комітету і вище, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовується діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, боротьба проти учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.
Засновники друкованих засобів масової інформації, які на момент набрання чинності цим Законом здійснювали пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та/або використовували у назві символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зобов’язані припинити здіснення такої пропаганди та/або здійснити перереєстрацію друкованого засобу масової інформації. Засновники таких друкованих засобів масової інформації звільняються від сплати реєстраційного збору за його перереєстрацію.
У разі невиконання засновниками друкованих засобів масової інформації протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності вимог цього Закону їх випуск підлягає припиненню в установленому законом порядку за виключенням випадків, коли засновником друкованого засобу масової інформації вжито заходів щодо виконання вимог цього Закону, а неможливість перереєстрації такого друкованого засобу масової інформації зумовлена об’єктивними причинами.
Пропаганда комуністичного або нацистського тоталітарних режимів та їх символіки юридичною особою, друкованим ЗМІ та/або використання у назві є підставою для відмови у реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи; відмови у реєстрації та/або припинення випуску друкованого ЗМІ, а в разі невиконання вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону статтю 4361 Кримінального кодексу України викладено в редакції, згідно з якою виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів на свій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.
Ті ж дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з кофіскацією майна або без такої.
Звертаючись до місцевих органів влади, Держкомітет вимагає відповідно до компетенції забезпечити регулярне проведення моніторингу виконання Закону на території підвідомчих адміністративно-територіальних одиниць та в разі виявлення фактів його порушення – вжиття відповідних заходів реагування.
