ТУЛЬЧИНСЬКА РАЙОННА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ
Вінницька область
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Історія хорової капели Леонтовича в Тульчині

Дата: 07.12.2016 10:16
Кількість переглядів: 886

Україна готується до великого свята в житті світового мистецтва – 140 річчя з Дня народження композитора Миколи Дмитровича Леонтовича (1877 – 1921). Тульчинська громада, мистецька Вінниччина та співоче Поділля пишаються тим, що єдина народжена майстром народна хорова аматорська капела Леонтовича продовжує своє життя вже понад 95 років і продовжує співати унікальні хорові мініатюри великого маестро Леонтовича і в наш час.

Капела залишається унікальним знаковим яви­щем у контексті української музики XX сто­ліття, створеним зусиллями неперевершеного майстра Миколи Леонтовича. Засно­вана композитором на кращих традиціях хорового співу, вона була перевірена часом і, залишившись єдиною, дбайливо збережена наступними поколіннями. Саме в цьому полягає її важливість, новаторство і неповторність.

Капела була створена 1 вересня 1920 року, коли Миколу Леонтовича призначили завідува­чем секції мистецтв відділу народної осві­ти повіту. На цій посаді він сприяв форму­ванню у населення міста високої духовності та культури, ство­рив капелу, яка не лише об’єднала обда­рованих співаків, а й стала осередком спі­лкування, творчості, взаємозбагачення, то­вариством інтелігентних, освічених і мис­лячих людей, самодіяльним об’єднанням обдарова­них шанувальників хорового співу. Хор роз­горнув значну концертну діяльність на По­діллі, а в сільській місцевості знайшов спра­вжніх шанувальників свого мистецтва.

Завдяки капелі Леонтович сформував власний музичний почерк, зберіг та опрацював первісний подих кожної знай­деної пісні. Одна з особливих прикмет його диригентського стилю - багата тембральність звучання хору, вміння вибудувати звукову палітру засобів художньої виразності на основі закономірностей церковного спі­ву, відчуття пластики музичної форми, яск­равий артистичний хист та темперамент хористів. Маестро став душею творчості капели. У той час хористи на концертах демонстру­вали неймовірну звучність голосів, підно­сячи виконання твору до рівня оркестру.

Історичні обставини склалися так, що твір «Щедрик» взагалі став символом різдвяних пісень у 8 країнах Європи, 2 країнах Північної Америки та позивною ме­лодією американських космічних кораблів «Шатл». Така популярність обробок компо­зитора пов’язана з тим, що в багатьох кра­їнах Європи та Америки на початку XX сто­ліття з успіхом гастролював український хор Олександра Кошиця, артистичний феномен якого базувався на найкращих аранжуван­нях Миколи Леонтовича. Він сприяв зрос­танню іміджу української хорової культури та збагатив художній досвід хорового вико­нання й творчості на європейському конти­ненті. Коронною точкою репертуару хору Кошиця були автентичні зразки - «Щедрик» і «Дударик».

Тоді за вказівкою влади репертуар хору мав складатися переважно з революційних та кількох народних пісень в обробці Ми­коли Леонтовича з обов’язковим виконан­ням «Щедрика». Керівництво району активно підтриму­вало саме такий репертуар капели.

Після трагічної загибелі композитора-засновника диригентом колективу став його учень, надалі заслужений диригент України, про­фесор Одеської консерваторії Микола Покровський. Саме під його керівництвом капела першою в Україні (в лютому 1921 р.) вико­нала передсмертний твір Леонтовича «Смерть». Пізніше диригент писав: «Пер­ший концерт пройшов з таким успіхом, що нам довелося повторити його кілька разів, бо чимало людей не змогли потрапити на нього». Надалі виступи хору відбувались у клубах, школах, народних домах, театрах, а то й взагалі у саду, на майданчиках просто неба.

Оновленню хору значно посприяв відо­мий подільський композитор Родіон Скалецький, який очолив капелу (45 осіб) у 1926 р. Для неї пошили національні кос­тюми. Акомпаніатором став створений стру­нний оркестр з 15 осіб на чолі з керівни­ком Д. Клевчуком. Репертуар капели скла­дався переважно з творів Леонтовича, нові твори пролетарської музики оцінювалися як убогість і безглуздя, за що Скалецький отримав прізвисько «Стара українська піс­ня». Хористи при керівникові осягали ос­нови музичної грамоти та згодом здобува­ли фахову освіту. Місцеве керівництво, оцінивши професіоналізм виконавців, зареєструвало хор як «Державну капелу ім. М.Д. Леонто­вича» при Брацлавському повітовому комі­теті народної освіти. Учасники капели ста­ли членами професійної спілки працівни­ків мистецтв РОБІС і користувалися пільга­ми радянських службовців.

Тридцяті роки стали важким часом, позначеним сталінськими репресіями, коли органи НКВС втрутилися в діяльність капели. В колек­тиві вимушені були змінити підряд двох диригентів - Р. Скалецького, репресова­ного у 1933 р., та М. Гриневича, ув’язне­ного у 1938 р., їм інкримінували статтю, пов’язану з контрреволюційною діяльніс­тю. За Гриневича хор ще зберігав свій ви­сокий рівень майстерності, однак репер­туар його мусив складатися з творів про Сталіна, революційних маршів та пісень з кінофільмів, і лише в останньому відділі концертів виконувалися народні пісні. Ви­ступала капела в рамках агітаційних поїз­док перед виборами та під час їх проведення, а та­кож на різноманітних олімпіадах та масо­вих заходах у рамках хлібозаготівельних кампаній. Останній довоєнний диригент та співак Олександр Воскобойник керував капелою неповні два роки. Під його керівництвом роль капели цілком звелася до рівня ра­йонної агітаційної бригади. Керівник - диригент був розстрі­ляний фашистськими загарбниками в перші дні окупації Тульчина.

У роки Другої світової війни (1939 – 1945) люди звернулися за підтримкою до православ­ної віри і церкви. Румунські окупанти, захопивши Тульчин (1941), негайно почали впорядковувати храми. У найкоротший термін вони відно­вили Домініканський собор. У церковному хорі літургію виконували учасники капели, які не встигли виїхали з міста. Це - Іван Козловський, Володимир Погребняк, Єгор Мельник, Михайло Ільков, сім'я Мацепудри. Хормейстером хору був Дмитро Клевчук. Саме завдяки цьому керівникові вперше в хорі зазвучали духовні твори Миколи Леон­товича. У середині 1942 р., шануючи про­фесіоналізм хору, окупанти запросили його заспівати в храмі на вінчанні румун­ського короля Михайла. В роки окупації (1941 – 1944) під час богослу­жіння хористи-підпільники забиралися під купол храму і, ризикуючи життям, слухали повідомлення Совінформбюро та друкува­ли листівки. У звільненому від окупантів Тульчині (1944) хор ще кілька разів виступив про­сто неба і невдовзі тимчасово припинив свою діяльність.

У 1946 р. у країні разом з відбудовою господарства почалося відродження культури і мистецтва. Керівником хору став диригент військового оркестру старшина Євген Волошин. Традиції, закладені великим майстром, продовжували жити, незважаю­чи на складні суспільно-політичні умови. Ке­рівники капели пристосувалися до існую­чого режиму, зберігаючи недоторканність хорового співу як народного мистецтва. Вони розуміли свій обов’язок служіння на­роду у виконанні хором акапельних обро­бок народних пісень Миколи Леонтовича.

У 1950 р. хормейстером колективу стає знакова постать - Мечислав Цинар, який запро­сив у капелу акомпанувати і співати в 1950 – 1956 роках молодшу дочку композитора На­дію Леонтович (викладача музичної школи та училища культури). Вона активізувала роботу хорового колективу і збагатила своєю присутністю історію капели. Відтоді почався зоряний час колективу. Він їде на декаду Українського мистецтва і літерату­ри в Москву, підготувавши нову програму. Вперше ставиться твір великомасштабно­го плану - опера Гулака - Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Успіх капели був винятковим. За сім місяців здійснено 14 постановок видатної опери. Керівництво району на знак визнання високої майстерності коле­ктиву неодноразово матеріально й мора­льно стимулювало його учасників.

З 60-х років популярність хору зросла неймовірно. На республіканському огляді - конкурсі в 1965 р. хористи посіли 1-е мі­сце. За високу професійну виконавську майстерність атестаційна комісія присвої­ла колективу звання «Народна хорова са­модіяльна капела».

З роками склад капели оновлювався. На зміну уславленому диригентові М. Цинару прийшла його учениця, молода випускни­ця консерваторії Віра Голюк, фахівець висо­кого рівня. Висока майстерність співаків, працездатність і здібності диригента дава­ли можливість капелі перебувати у відмін­ній формі. Репертуар поповнився оригіна­льними хорами М, Леонтовича «Легенда», «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня», «За­повіт», П. Ніщинського «Вечорниці»... І ко­лектив мав успіх та визнання.

Капела стала першим лауреатом обла­сної премії М.Д. Леонтовича, неодноразо­во була учасником Всеукраїнського теле-турніру «Сонячні кларнети». У цей період в Тульчин до капели в гості двічі завітали члени українсько­го робітничого хору ім. Леонтовича з м. Нью-Йорка (США). За творчі досягнення хорового колективу художній керівник Володимир Шкуратовський був нагороджений «Кришталевим рогом доста­тку» міжнародного рейтингу популярності «Золота Фортуна».

Нині хоровий колектив живе в тісній співпраці з Тульчинським училищем культури і дитячою музичною школою, він став чудовою творчою базою для студентів і викладачів цих навчальних закладів. Виконавська майстерність капе­ли цілком залежить від складу, в якому всі роки співає значна частина колективу училища. Завдяки цим хористам капела витримувала найважчі періоди у своєму житті. Капела ім. М. Леонтовича - це осередок хорових і співочих традицій Подільського краю.

В історії колективу були яскраві творчі злети, всеукраїнське і всесоюзне визнан­ня, були і трагічні сторінки репресій і фак­тичного розгрому, були роки занедбаності і розколу. Але тут продовжують жити ос­новні традиції, закладені ще Миколою Дмитровичем Леонтовичем.

Багатогранна, яскрава творча діяльність народної аматорської капели Леонтовича підносить українську культуру, зміцнює засади її майбутнього поступу. Унікальна капела, створена безсмертним Леонтовичем, продовжує славні традиції свого геніального засновника.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь