Останній шлях до Чернечої гори…
22 травня 2026 року Україна вшановує пам’ятну дату — 165 річницю перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Саме цього дня у 1861 році було виконано останню волю Великого Кобзаря — повернутися на рідну українську землю.
Місце для перепоховання було обрано тому, що воно ідеально відповідало словам «Заповіту» Тараса Шевченка: «…щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий». Українці виконали заповіт Тараса Шевченка – поховали його «на Вкраїні милій…».
Сьогодні постать Шевченка є не лише символом української культури та духовності, а й уособленням боротьби за свободу, гідність і незалежність України. Його слова, написані понад півтора століття тому, і нині звучать пророчо та надзвичайно актуально.
Сьогодні в місті Тульчин біля пам’ятника Великому Кобзарю зібрались працівники культури, освіти, студенти, працівники та керівництво районної військової адміністрації, районної та міської рад, аби вшанувати постать видатного українського поета, прозаїка, художника та громадського діяча.
Працівники Тульчинської публічної бібліотеки декламували вірші українського Генія.
У час героїчного спротиву українського народу російській агресії особливо глибоко торкають серця рядки: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!»
Вклоняємось пам’яті великого Сина України!
