ТУЛЬЧИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Вінницька область, Тульчинський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

З історії давніх подолян: Стрітення. Масляна.

Дата: 13.02.2017 15:55
Кількість переглядів: 154

15 лютого відзначається (з Х століття) велике православне свято - Стрітення Господне. Слов’янське слово «стрітення» перекладається як «зустріч». Стрітення — це зустріч людства в особі старця Сімеона з Богом. Про подію Стрітення, з нагоди якої встановлено свято, відомо з Євангелія від Луки.

Був в Ієрусалимі чоловік на ім’я Сімеон. Проживши праведне життя він отримав знамення, що не побачить смерті, поки не побачить Бога. Сімеон довго чекав виконання обіцянки Божої: жив близько 300 років. І лише прийшовши в храм по велінню Святого Духа та побачивши Богонемовля, взяв його на руки та сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє». Ця зустріч і стоїть у витоків Стрітення. То ж свято це не зустріч зими з літом, а зустріч людини з Богом.

В цей день відбувається освячення свічок та води, що мають надзвичайно цілющу силу, здатні виліковувати хвороби та зцілювати різні недуги. Наші пращури з великим трепетом шанували цю дату, а водичку та свічечки зберігали протягом року для різних життєвих нужд.

Так склалося, що майже одразу в цьому році за святом Стрітення йде так званий м'ясопусний тиждень, або ж як його ще називають сирний, масляний - через набір страв, які прийнято готувати на цьому тижні.

Святкування масляної дійшло до нас з часів язичництва та відзначалося в день весняного сонцестояння. З приходом християнства дата стала залежна від Великого посту (тиждень перед ним). Також етнографи вважають, що дане свято було започатковано на честь стародавнього бога Велеса, який являвся покровителем скотарства та землеробства. Це веселі проводи зими багаті на різні народні забави та прикмети.

На Поділлі Масляну справляли в основному віддаючи перевагу частуванням, ходінням по гостям, катанням на санчатах, відвідуванням традиційного ярмарку. Всі ми не раз чули вислів: «до тещі на млинці», а чи знали що він походить від святкування масляної? На нашій території було прийнято молодятам (що недавно побралися) відвідувати господу тещі, яка запрошувала зятя на частування. Головна ж страва на Масляну – млинці, що уособлювали собою сонце, і їх приготування мало ритуальний характер: господиня готувала опару, щоб ніхто з членів родини не бачив, замішувала тісто інколи вночі, іноді готували опару зі снігу - все це мало приносити добробут у родину та дарувати здоров’я.

В масових народних гуляннях Масляну зображувала заміжня жінка, яку з сміхом та жартами возили селом. Всім нежонатим парубкам, які тільки потраплять до рук прив'язували до руки чи ноги шматок дерева (колодку) – в основному це була качалка (в покарання за те, що не одружився). Кому прив'яжуть колодку - має відкупитися. На Масляну парубки пригощали дівчат солодощами –таким чином "купували колодку". У подяку за це кожна дівчина вишивала хустку, оздоблюючи її квітами та ініціалами свого обранця. Разом з 2-4 писанками вона вручала її парубку на Великдень - "повертала колодку". Такі ритуальні обдарування виявляли взаємні симпатії молодих людей та нерідко завершувались укладанням шлюбу.

В останній день Масляної – у неділю було прийнято просити прощення у рідних та знайомих – це суто християнський обряд, за яким не можна входити у Великий піст маючи за душею гріхи. Тож і день цей здобув назву – прощена неділя.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь