Профілактика нещасних випадків в житлово-комунальному господарстві
Останнім часом в Україні збільшилася кількість нещасних випадків на підприємствах житлово-комунального господарства. Внаслідок отруєння каналізаційними газами щорічно трапляються нещасні випадки, в тому числі із смертельними наслідками, які сталися під час виконання робіт по ремонту й експлуатації водопровідних та каналізаційних мереж, колекторів, колодязів.
Значна частина з них - групові. Основною причиною настання таких нещасних випадків є дія шкідливих речовин, які є в повітрі робочої зони, адже це газонебезпечні роботи.
Газонебезпечні роботи – це роботи, пов'язані з оглядом, чищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей (до них належать колектори, тунелі, колодязі, приямки тощо), під час проведення яких існує чи не виключена можливість виділення у робочу зону вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, здатних призвести до вибуху, загоряння, шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (нижче 20%).
Одним із видів газонебезпечних робіт є робота в колодязях. У каналізаційних колодязях внаслідок гниття органічних речовин в стічній рідині накопичуються так звані “клоачні гази”. Це є небезпечна суміш метану, сірководню, аміаку, вуглекислого газу. Всі ці гази, при певній концентрації, є смертельними для організму людини.
Існує помилкова думка, що коли йде мова про небезпеку при виконанні робіт у колодязях, то маються на увазі роботи в каналізаційних колодязях. Дійсно, в каналізаційних колодязях загазованість присутня завжди (у більшій або в меншій мірі). Це пов’язано зі стічними водами, які виділяють небезпечні гази. Проте робота в інших колодязях також відноситься до газонебезпечних робіт. Це пов’язано з тим, що в замкнутому просторі, зокрема у колодязі, можливе накопичення небезпечних газів, наприклад, метану, внаслідок розгерметизації підземних газових мереж. Цей газ також може потрапити у водопровідні колодязі через ґрунт від неподалік прокладеної газової мережі.
Не слід забувати й про те, що в колодязях небезпечних отруйних газів може й не бути, але в них може бракувати кисню. Природний вміст кисню в атмосфері нашої планети складає близько 21%. У колодязях, які давно не відкривалися, його концентрація може знижуватися. Внаслідок гниття рослин, тварин, розкладу мікроорганізмів утворюється вуглекислий газ, сірководень, які важчі за повітря. Зазначені гази накопичуються, витісняючи при цьому кисень. При зниженні в просторі концентрації кисню до 13-15% в організмі людини порушуються фізіологічні функції. Концентрація кисню 7-8% може бути смертельною.
Нагадуємо, що відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, до виконання газонебезпечних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання й перевірку знань відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання й перевірки знань із питань охорони праці. Бригада, що працює в колодязях, повинна складатися не менше, ніж із трьох осіб:
- один працівник виконує роботи в колодязі;
- другий працівник перебуває на поверхні;
- третій працівник безпосередньо спостерігає та керує трудовим процесом і в разі потреби надає допомогу робітнику, що перебуває в колодязі.
Під час виконання газонебезпечних робіт необхідно контролювати газоповітряне середовище, наявність і справність вентиляційних систем і технологічного обладнання, а також забезпечити працівників засобами індивідуального захисту (ізолюючими протигазами, рятувальними поясами з лямками, спецодягом тощо) та засобами колективного захисту (газоаналізаторами та/або газосигналізаторами, ліхтарями тощо).
Під час виконання газонебезпечних робіт звертаємо увагу суб’єктів господарювання на наступне:
- кришки колодязів відкриваються гаком або ломом (відкривати руками забороняється). Зняту кришку вкладають біля колодязя в напрямку руху транспорту;
- наявність газу в колодязі чи камері перевіряється газоаналізаторами та/або газосигналізаторами, ліхтарями тощо. Забороняється працівникам перебувати в колодязі й камері без рятувального пояса й запаленої бензинової лампи ЛБВК, а також запалювати бензинову лампу ЛБВК поряд із відкритим колодязем або в самому колодязі;
- біля відкритого колодязя чи люків камер забороняється куріння та кидання запалених сірників чи факела у колодязь, камеру для огляду;
- у колодязях і камерах для освітлення використовуються акумуляторні ліхтарі з напругою не більше 12В.
- видалення газу з колодязів і камер випалюванням чи поданням кисню з балона забороняється. Після видалення газу робота у колодязі чи камері здійснюється з постійним нагнітанням повітря за допомогою вентилятора;
- спуск робітника в загазований колодязь, камеру дозволяється тільки в ізолюючому протигазі марки ПШ-1 чи ПШ-2 зі шлангом, що виходить на поверхню (на 2 м убік від лазу). Спостерігати в цьому випадку за робітником у колодязі і за шлангом повинен бригадир чи майстер. Працювати в колодязі робітнику в масці з викидним шлангом дозволяється без перерви не більше 10 хвилин;
- час одноразового перебування робітника у шланговому протигазі має бути визначений нарядом-допуском та не повинен перевищувати 30 хвилин;
- на весь час знаходження робітника у колодязі особа, що спостерігає, повинна знаходитись біля лазу в рятувальному поясі із сигнально-рятувальною мотузкою й ізолюючим протигазом напоготові;
- заборонено відволікати наглядача на інші роботи, доки робітник перебуває у колодязі;
- під час прочищення засмічень у мережах з великим підпором у вище розташованому колодязі має бути наявна обов'язкова пробка.
Все це дасть змогу ефективно проводити профілактику нещасних випадків на виробництві - усунути наявні шкідливі та небезпечні фактори, які можуть стати причинами травмування працівників чи отруєння.
Пашенько С.М., страховий експерт з охорони праці
Немирівського відділення Управління ВД ФСС України у Вінницькій області
