Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів
- Так пахне хлібом, дуже пахне хлібом, мамо!
У хаті де холодна та порожня піч.
- І вчора пахло ним точнісінько, так само.
Гострив хтось косу, насувалась ніч.
- Ходімо мамо, в поле разом із женцями,
Собі нажнемо жита, зв'яжем у снопи.
Намелем борошна та будем з буханцями
- Сніги лягли на поле, доню, потерпи.|
- А хто з косою ходить біля хати, коли негода й вітер завива?
Мовчить... пішла у вічність мати.
Голодомор - страшні його жнива...
Ірина Кривонос «Пахне хлібом»
23 листопада в Україні відзначається одна із найтрагічніших подій - День пам'яті жертв Голодоморів 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років.
Пам’ять загиблих не просто від голоду внаслідок неврожаю, природного лиха, а жертв цілеспрямованого сталінського геноциду українців.
Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів.
Метою злочину було знищення українського народу як національної групи.
Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.
Цьогорічне вшанування проходить під гаслом: «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».
Сьогодні в місті Тульчин у парку «Пам’ять» зібрались керівництво та працівники районної військової адміністрації, районної та міської рад, творча інтелігенція, краєзнавці, історики, духовенство, мешканці міста, аби запалити свічку пам’яті, як вияв скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.
Заупокійну Літію відслужив отець Василь.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голодоморів та поклали квіти із запаленими лампадки до пам'ятних знаків жертвам Голодоморів.
Сьогодні, на жаль, ми не можемо повернути час назад та виправити ті лихі події далеких років. Та наш священний обов’язок – зробити все, аби зболена пам'ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих була живою для нинішніх та прийдешніх поколінь.
