Дощики з неба летіли, щедро земельку поїли

На робочому столі директора ПСП “Зоря”, заслуженого працівника сільського господарства Миколи Олексійовича Яськова завжди багато журналів, брошур, каталогів. Всі вони на сіль­ськогосподарську тематику. Найбільше керівник сіль­госппідприємства у Дра­нці захоплюється науковими статтями, де академіки, про­­ф­есори, одним словом, вчені мужі, діляться своїми до­слідженнями в рослинни­цькій і тваринницькій галузях.

Їх рекомендаціями і користуються спеціалісти ПСП “Зоря” у своїй повсякденній роботі. “Без науки немає розвитку галузі і бажаного високого результату”, - твердо переконаний Микола Олексійович (на фото разом з начальником мехзагону Анатолієм Овчарем та головним інженером Олександром Кучеренком). Мабуть, слідуючи твердженням науковців, а також власному багаторічному досвіду, аграрій М.О. Яськов постійно дотримується сівозмін, бо добре розуміє, що земля – це дорогоцінний скарб, вона “дякуватиме” щорічно лише тоді, коли про неї правильно турбуватись. У Дранці в один гектар землі вкладають кошти, починаючи з 5 тис. грн. і вище.

Агрономічна служба господарства, використовуючи передові технології, не віддає перевагу якимось одним сортам, в тому числі і іноземним. До речі, все ж таки на дранських полях врожаїться в більшій кількості “рідна” озима пшениця, яка видає по 62 центнери з одного гектара. За словами М.Яськова, правилом для хлібороба є таке: не віддавай перевагу одному сорту, експериментуй, тоді в будь-якому випадку на тебе чекатиме успіх.

Нині в господарстві активно тривають робо­ти по збиранню ранньої групи зернових. Врожа­єм дранські сільгоспвиробники задоволені (він зна­ч­но кращий від торішнього), а от ціною, в при­н­ципі, як і кожного року в цю пору, ні.

Та ре­а­лізовувати продукцію з коліс - це не для М.О. Ясь­кова. Над цим керівник господарства задумається десь в січні-лютому, а поки що транспортуватимуть урожай на Вапнярський елеватор для повноцінного збереження. Обігові кошти на підприємстві завжди є, тому й потреби в поспішному збуті продукції немає. Кредитами користуються лишень у випадку придбання нової потужної техніки. От і цього року на дранських полях працюють не пошарпані “Дони” (а свого часу як ми, місцеві журналісти, захоплювались ними разом з комбайнерами, зрівнюючи з “Колосами” і “Нивами”), а два потужних комбайни іноземного виробництва з повною електронною начинкою: на вмонтованому комп’ютері все фіксується - і площа, і врожайність, і тоннаж, і місцеперебування, і рух, і зупинка. Така потужна техніка, звісно, витісняє робочі місця. Однак Микола Олексійович живе у Дранці, любить своє село, людей, а тому для тих, хто справді хоче трудитись, знаходить роботу, особливо влітку. Нову ж техніку доручили комбайнерам Юрію Дзизелю та Юрію Салію та їх помічникам Анатолію Семанчуку та Володимиру Макарову.

На 1700 гектарах землі у господарстві зараз працює близько сотні чоловік. Це в багато разів більше, ніж в інших вертикально інтегрованих господарствах. В середньому заробітна плата складає 2,5 - 3 тис. грн. Хтось зауважить, малувато. Зате стабільно. В Дранці взагалі все стабільно, зважено, розмірено. Тому й трудовий успіх ПСП “Зоря” має з року в рік: найвищі в районі врожаї, найкращі комбайнери і головні спеціалісти, почесні грамоти й премії, визнання і відзнаки, повага й шана...