“Гаряче” спілкування щодо застосування загальної та спрощеної систем оподаткування

В Тульчинському відділенні Немимрівської ОДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування фізичними особами - підприємцями».

Головний державний інспектор Тульчинського відділення Немирівської ОДПІ Аліна Миколаївна Чорноморець надала платникам податків вичерпні відповіді на всі поставлені питання.

Наводимо відповіді на актуальні питання:

З моменту подання заяви застосування спрощеної системи оподаткування новостворена фізична особа – підприємець вважається такою, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а платником єдиного податку така особа є з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

При цьому, доходи, отримані такою фізичною особою - підприємцем в період з дати подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності включаються до податкової декларації платника єдиного податку за перший податковий звітний період.

Нормами Податкового кодексу України для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву. До заяви включаються, зокрема, відомості про дату припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємця - платника єдиного податку останнім звітним періодом вважається період, у якому до органу ДФС подано заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням господарської діяльності.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу ДФС подано заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням господарської діяльності.

Тобто, підприємцями першої групи єдиний податок не сплачується з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому подано таку заяву.

Податковим кодексом України передбачено, що до платників єдиного податку другої групи належать підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн.

Правилами роботи закладів ресторанного господарства визначено, що заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає й організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Отже, підприємець — платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення на обслуговування свят від юридичних осіб, які застосовують будь-яку систему оподаткування, оскільки ресторатор під час обслуговування замовлень продає і організує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

Підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, мають право зменшувати суму авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб всередині року, у разі якщо не вийдуть на запланований рівень доходу. Зокрема, у разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більш ніж на 20 відсотків порівняно з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал, підприємець має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті, пропорційно до зменшення суми зазначеного доходу.

Для цього підприємцю слід до настання строку сплати такого платежу подати до територіального органу ДФС заяву у довільній формі. Водночас, така заява повинна містити розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік, та сплачуються до бюджету – по 25% щокварталу, до: 15 березня, 15 травня, 15 серпня, 15 листопада.

Податковим кодексом України передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності відповідно до норм Податкового кодексу України .

Оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати підприємця, що застосовує загальну систему оподаткування, формуються при отриманні доходу, то такий підприємець має право врахувати суму витрат, безпосередньо пов’язану з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені.

Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.Згідно з пп. 7 пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 цього Кодексу до заяви включаються відомості про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ст. 295 Податкового кодексу).

Отже, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Водночас фізична особа — підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролю-ючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:

перша та друга групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;

третя група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.