МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ОСІБ, УПОВНОЖЕНИХ НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ АБО МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Конфлікт інтересів-суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Під "особистими інтересами" слід розуміти будь-які інтереси державного службовця, обумовлені особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими стосунками з іншими фізичними чи юридичними особами, в тому числі особисті майнові та немайнові інтереси.

Конфлікт інтересів випливає із ситуації, коли державний службовець має приватний інтерес, тобто переваги для нього або його родини, близьких родичів, друзів чи осіб та організацій, з якими він має або мав спільні ділові інтереси, що впливає або може впливати на неупереджене та об'єктивне виконання ним своїх службових обов'язків.

Саме по собі приховування зазначеними особами наявного приватного інтересу вже розцінюється як порушення службової дисципліни і потребує вжиття відповідних заходів щодо запобігання корупції.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про правила етичної поведінки" державні службовці незважаючи на особисті інтереси вживають вичерпних заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності.

Керівники органів державної влади, їх структурних підрозділів не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчиняти дії або бездіяльність на користь особистих інтересів та/або інтересів третіх осіб.

II Cпособи врегулювання конфлікту інтересів

Особлива правова природа публічно-службових відносин зумовлює необхідність встановлення гнучкого механізму для того, аби уникнути негативних наслідків конфлікту інтересів. Найчастіше конфлікт інтересів виникає вже під час проходження державної служби. У такому випадку потрібно вжити відповідних заходів з врегулювання конфлікту інтересів і забезпечення неупередженого виконання своїх службових обов'язків державним службовцем.

Способи врегулювання конфлікту інтересів мають забезпечувати своєчасність реагування на порушення антикорупційного законодавства і запобігати прийняттю рішень чи вчиненню дій в умовах існування конфлікту інтересів.

Законодавством України та іншими нормативно-правовими актами передбачено наступні способи врегулювання конфлікту інтересів:

- позбавлення приватного інтересу, з приводу якого виник конфлікт інтересів;

- усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від прийняття рішення (участі в прийнятті рішення) або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів;

- переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на іншу посаду або її звільнення із займаної посади;

- прийняття рішення або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів під контролем особи, визначеної керівником органу.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані:

уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;

невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

З 01 січня 2014 року, відповідно до вимог Закону України від 14 травня 2013 року № 224, статтю 14 доповнено новими частинами, а саме: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом десяти днів після призначення (обрання) на посаду, передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. Водночас державним службовцям (посадовим особам місцевого самоврядування) забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім'ї.

Контроль за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється уповноваженими підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції. Методичне забезпечення діяльності уповноважених підрозділів з питань запобігання, виявлення та урегулювання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної служби.

Способи врегулювання конфлікту інтересів визначені наказом Головного управління державної служби України "Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця" від 04 серпня 2010 року № 214 (зі змінами і доповненнями). Ці Загальні правила є узагальненням стандартів запобігання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та способів врегулювання конфлікту інтересів.

Загальні правила визначають, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язана у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а саме: суперечності між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

У разі виникнення конфлікту інтересів або за наявності підстав, за яких він може виникнути, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинна дотримуватися Загальних правил поведінки державного службовця та невідкладно у письмовій формі повідомити безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, повинні бути усунуті до того, як вказана особа буде призначена на посаду.

У разі коли обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, склалися після призначення на посаду, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинна невідкладно повідомити в письмовій формі про це свого безпосереднього керівника та терміново вжити заходів щодо усунення таких обставин.

Якщо особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стало відомо про наявність конфлікту інтересів у інших державних службовців підрозділу, де він працює, йому необхідно повідомити про це свого безпосереднього керівника.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка повідомила про конфлікт інтересів свого безпосереднього керівника і вважає, що вжиті заходи є недостатніми, може повідомити про це в письмовій формі керівника органу державної влади.

Безпосередній керівник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

Врегулювання конфлікту інтересів шляхом усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від прийняття рішення чи участі в прийнятті рішення або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів використовується за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від прийняття рішення чи участі в прийнятті рішення або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття рішення або вчинення відповідних дій інших службовців здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У разі виникнення конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії, ради тощо), такий державний службовець не повинен брати участь у прийнятті рішення, якщо його неучасть не впливає на повноваження цього органу.

Однак мова йде лише про ті колегіальні органи, які можуть приймати рішення, що породжують певні правові наслідки для окремих осіб чи невизначеного кола осіб. Діяльність деяких колегіальних органів (як правило, це стосується колегій, комісій при органах державної влади чи місцевого самоврядування) має консультативно-дорадчий характер і не має безпосереднього впливу на прийняття правового рішення. Діяльність таких органів лише створює певні передумови для його прийняття.

У разі, якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у якої виник конфлікт інтересів і яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати повноважень цим органом, участь такої особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у прийнятті рішень має здійснюватись під контролем.

Часто зустрічаються випадки, коли особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має певні приватні інтереси, пов'язані з майновими правами. У цьому разі особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може позбутися приватного інтересу, через який виник конфлікт інтересів, шляхом відчуження корпоративних прав, майна або майнових прав, передачі їх у довірче управління або у будь-який інший спосіб.

Однак позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування або відновлення. Тому не можуть вважатись позбавленням приватного інтересу дії щодо розлучення, а також заяви, в тому числі публічні, про розірвання особистих, дружніх чи інших стосунків з певними особами.

Не можуть вважатись позбавленням приватного інтересу відчуження корпоративних прав, майна або майнових прав, передачі їх у довірче управління, якщо такі дії здійснюються на користь членів сім'ї особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має письмово повідомити керівника органу про спосіб позбавлення приватного інтересу. З цього приводу керівник органу робить висновок про наявність або відсутність приватного інтересу.

У разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом заміщення державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування іншою особою та відсутності можливостей для його переведення на іншу посаду відповідної категорії посад державних службовців (у випадку, коли конфлікт інтересів має постійний характер і не може бути розв'язаний шляхом усунення відповідного державного службовця від прийняття рішення або вчинення дій та за наявності рівноцінної вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям державного службовця) відбувається переведення державного службовця на іншу посаду. Слід зазначити, що переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування.

IV. Контроль за рішеннями, що приймаються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно предмета конфлікту інтересів

Керівник органу, де працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або його заступник відповідно до розподілу повноважень, у найкоротший строк, але не більше ніж протягом одного робочого дня, приймає рішення про здійснення контролю за рішеннями, що приймаються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У рішенні про здійснення контролю за рішеннями, що приймаються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначаються: форма контролю, відповідальна особа та вимоги до державного службовця щодо прийняття рішень стосовно предмета конфлікту інтересів.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про застосування контролю, ознайомлюється з таким рішенням.

Якщо конфлікт інтересів виникає у зв'язку з діяльністю державного службовця у складі колегіального органу, рішення про запровадження контролю над такою особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, надсилається усім членам колегіального органу.

Контроль здійснюється у такій формі:

перевірка особою, визначеною керівником державного органу, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються державним службовцем або відповідним колегіальним органом з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів;

розгляд справ та прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у присутності особи, визначеної керівником державного органу.

При цьому вимоги до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно прийняття рішень та/або вчинення дій стосовно предмету конфлікту інтересів можуть включати зобов'язання особи давати особі, визначеній керівником державного органу, для попереднього ознайомлення проекти нормативно-правових актів індивідуального характеру, які стосуються предмету конфлікту інтересів, здійснювати розгляд справ або приймати рішення щодо предмету конфлікту інтересів у присутності особи, визначеної керівником державного органу.

Заходи щодо здійснення контролю мають проводитись оперативно, оскільки прийняття рішень чи вчинення дій стосується зовнішніх правовідносин, тобто фізичними чи юридичними особами.

Не можна допустити зволікання із проведенням контролю, адже це може перешкодити своєчасності забезпечення конституційних прав громадян, а також породити у них підозру у недобросовісності та упередженості з боку посадової особи чи іншого службовця відповідного органу державної влади.

У разі, якщо відповідна посадова особа не вжила заходів з врегулювання конфлікту інтересів і прийняла рішення або вчинила певні дії, це є підставою для оскарження такого рішення, а також вчинених нею дій або бездіяльності та визнання їх протиправними, у судовому порядку.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) внаслідок вчинення корупційного правопорушення, можуть бути скасовані органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування.

У разі невиконання вимог антикорупційного законодавства щодо неповідомлення про конфлікт інтересів настає відповідальність за корупційне правопорушення, передбачена ст. 172-7 КУпАП України.

Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. 1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".