Перший випускний ліцеїстів військово-спортивних класів у Тульчині

Останній день весни, 31 травня. Ну ось і все! Спасибі, рідна школо!

Ліцеїсти прийшли в церкву, одержали благословення з рук отця Романа, який протягом двох років з ними, підтримував їх. Отець Роман вивів ліцеїстів з церкви під батьківські рушники у супровіді директора школи, класних керівників.

З піснею вони крокують до меморіалу слави. Хлопці стають на коліно, дівчата несуть корзину квітів до меморіалу.

Звучать слова: І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

(В.Симоненко)

Ліцеїсти проголошують клятву:

Перед пам’яттю полеглих урочисто присягаємо достойно нести звання

ліцеїста!

Клянемось.

Присягаємо бути вірними захисниками Вітчизни!

Клянемось.

Присягаємо бути гідними пам’яті героїв, які полягли у боях за мирне небо!

Клянемось.

Героям полеглим в боях, вічна слава!

Слава! Слава! Слава!

Звучить остання перекличка. І на завершення над ними пройшов «золотий дощ».

Свято продовжиться на шкільному плацу піснею «Я так люблю, Україно, тебе».

Навчання в ліцеї - невелика відстань у житті людини, але яка вона об’ємна! Незчулись, як за плечима залишилося дитинство, а на видноколі замайоріла юність. Новим змістом наповнилися слова дружба, вірність, совість, честь, любов.

Отримання атестатів зрілості є межею між безтурботним дитинством і крилатою юністю.

72 випускники школи отримали важливий документ – атестат на зрілість.

Золоту медаль вручив директор школи Хлівнюк М.М. Кір’яновій Анастасії, Березовському Івану, Подгорному Віталію.

Зі словами вітання до випускників звернулася голова райдержадміністрації Роспутна Галина Григорівна. Вона побажала їм прожити життя достойне людини, бути гідними синами і доньками своїх батьків, свого народу, всі свої сили, знання і вміння віддати для розбудови суверенної, демократичної держави України.

Ліцеїсти попрощалися з прапором навчального закладу й урочисто передали його, першокурсникам.

Звучали пісні, подяки, вітання, побажання вибрати свою дорогу і йти нею сміливо, впевнено, як вчила школа.

Випускники запевнили :

І знайте: не забудемо ніколи,

Хоч промине багато днів і літ,

Свою Тульчинську рідну школу-інтернат-ліцей,

Найкращу на увесь широкий світ!