Пошуки компромісних рішень
29 березня 2018 р. відбулося чергове відкрите засідання вчительського дебатного клубу в районній бібліотеці, яка радо приймає вчителів української мови та літератури постійно. На порядок денний винесено обговорення злободенної проблеми, яка хвилює кожного – освітня реформа: за і проти. Тема дебатів – « Школа не готує до нових реалій життя». Погодьтеся, тема для вчителя навіть з морального боку нелегка. Але учителі української мови та літератури вирішили обговорити це питання і вияснити, чи тільки система освіти нині винна у тому , що сьогоднішній випускник не готовий до життя – суспільного, громадського тощо. У роботі клубу взяли участь начальник відділу освіти, молоді та спорту Тульчинської міськради Михайло Митрицан та заступник начальника Світлана Кошелап. Група « за», тобто та, яка підтримала тему, складалася із учителів ОТГ та району: Семенова Н. ( Тиманівська ЗШ І-ІІІ ст.), Мойсей М. ( Суворовська ЗШ І-ІІІ ст.), Грималюк Т. ( Зарічненська ЗШ І-ІІ ст.). Відповідно групу « проти» представили учителі із Кирнасівки Розлуцька Т., Кравець О. ( Кирнасівська ЗШ І-ІІІ ст.), Шагін Н. ( Кирнасівська І-ІІ ст.). Голова дебатів – методист Соловей Н,. секретар – Басиста Т. ( Тульчинська ЗШ І-ІІІ ст.№1). Виступи уже перших спікерів показали, суперечка буде жвавою. Група «за» навела результати опитувань Національної експертної комісії з питань захисту моралі. Деякі зауваги: 65% жителів вважають, що освітні заклади не забезпечують підготовку до свідомого життя у сучасному світі, сьогодні інтерес до школи втрачають уже у 3-4 класах, раніше – у 7-8 кл. Тому основне завдання наразі – змінити підхід до навчання. А самих дітей виростити не стільки « знаючими», скільки «думаючими» громадянами. Нині перевіряється за результатами навчання обсяг пам’яті дитини і не важливо, чи зможе вона користуватися набутими знаннями. Не самоціль вивчити основні принципи основ наук. А питання в тому, де звичайна людина в пересічному житті зможе ці знання застосувати. Група « проти» заперечила опонентам, адже школа соціалізує дитину, надає можливість для розвитку й дозволяє знаходити й реалізувати індивідуальні цілі та завдання. Школа, у першу чергу, повинна дати міцні та грунтовні знання, оскільки саме від них залежатиме доля дорослої людини. Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини кожною дитиною. Присутні жваво долучилися до обговорення, ставили дошкульні, часто навіть тривожні запитання, щоб довести ту чи іншу позицію. М.Митрицан теж зайняв позицію групи « проти» і наголосив, що школа повинна бути не коморою знань, а світочем розуму, де кожній дитині буде затишно, комфортно. Головне – це спільна співпраця вчителів, учнів, адміністрації навчальних закладів, відділів освіти,батьків. Ми повинні розвивати ті компетентності у дитини, які допоможуть у подальшому житті, та створити щасливе дитинство. С.Кошелап наголосила на важливій ролі вчителя. Від його вміння, педагогічного такту, толерантності залежить психологічний комфорт учня у школі. Н.Соловей насамкінець дебатів вказала на те, що учитель повинен прищепити навики самостійного опанування знаннями, домогтися, аби школяр сам брався за складні завдання, вмів керувати часом, бо вчитель і підручник перестають бути єдиним джерелом інформації у вік Інтернету.