Тульчинщини уславлена земля
Дата: 08.09.2015 16:44
Кількість переглядів: 404
Саме під такою назвою було подано проект до участі у 12-му обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад Вінниччини. За проведеними підсумками проект здобув перемогу. Декілька слів про його мету: перш за все це облаштування пам’ятки історії місцевого значення ох.№ 1147 – музею–квартири Миколи Дмитровича Леонтовича, яка є структурним підрозділом Тульчинського краєзнавчого музею, і являється історичною візитівкою міста. У цьому невеличкому будинку, що розмістився на околиці міста, та був раніше свого роду гуртожитком для викладачів єпархіального училища, і мешкав з сім’єю Микола Дмитрович ( зараз це - знаний не лише у нашій державі меморіальний музей, відкритий у 1977 році. Цей рік був оголошений UNESCO роком М.Д. Леонтовича. ).
Слід зазначити, що у 2017 році буде відзначатись 140-а річниця від дня народження М.Д. Леонтовича (1877). Тож безумовно хочеться покращити рівень інформованості про потужний туристичний потенціал краю, зберегти його унікальні культурні надбання, зокрема музей-квартиру видатного композитора. Також сприяти укріпленню системи збереження та пропагування історичної спадщини, як туристичного продукту з оптимальним задоволенням інформаційних потреб відвідувачів: студентської та учнівської молоді, вчителів, краєзнавців, гостей міста. Підвищення рівня обізнаності територіальної громади з культурним надбанням краю його самобутньою історією, і як результат – інтелектуальне виховання та збагачення нації та активізація розвитку туристичної інфраструктури регіону в цілому.
Визначною подією в культурному житті Тульчина була активна діяльність видатного українського композитора Миколи Леонтовича. Значна частина його творчого життя пов'язана з нашим містом. З 1908 року викладає співи в єпархіальному жіночому училищі. Працюючи там понад 10 років, отримує казенну квартиру, навкруги якої був садок. За цей час він створив біля 200 хорових творів, 10 духовних хорів. У 1914 році з Тульчина у мистецький простір вилітає його знаменитий «Щедрик», який співали в багатьох містах, і він став своєрідною емблемою хорової музики. Нині мелодія "Щедрика" відома всьому світові, хоча мало хто знає, що її автором є українець, подолянин, наш земляк.
1920 року Микола Леонтович створює в Тульчині народний хор ( нині - хорова капела ім. Леонтовича). В цей же період він працює начальником відділу народної освіти та проявляє неабиякі організаторські здібності громадського діяча та науковця. Останньою хоровою обробкою була пісня «Смерть», яку він не встиг вивчити з хором, бо в ніч на 23 січня 1921 року трагічно обірвалося життя... Леонтович загинув від кулі колишнього агента повітчека Б. Грищенка, який грабував населення.
Після трагічної смерті М. Леонтовича, як згадує його учень М. Покровський «…повітова влада затвердила хор Леонтовича, як державну капелу при Брацлавському повіті… Капела і її учасники були взяті на державне забезпечення…».
В грудні 1977 року з нагоди 100-річчя з дня народження видатного українського композитора М.Д. Леонтовича в м. Тульчині відкрито меморіальний музей–квартиру, який складається з трьох експозиційних кімнат та двох меморіальних кімнат.
У затишних кімнатах – камертон, диригентська паличка, робочий стіл, та особисті речі Леонтовича. Подарований бюст відомого українського скульптора Галини Кальченко. Дорожній чемодан композитора та письмовий стіл. Унікальним експонатом музею є диван на якому провів свою останню ніч Микола Дмитрович. В місті в 1969 році встановлено пам’ятник великому композитору, роботи Г.Кальченко, даний об’єкт є пам’яткою монументального мистецтва та має статус охорони національного значення.
Особливу увагу відведено в експозиції музею творчій діяльності М.Д. Леонтовича в місцевому єпархіальному жіночому училищі, де композитор викладав співи – фото випускників училища, особисті речі учениць єпархіального училища та подарунки, які були подаровані дорогому вчителю.
Меморіальні кімнати прикрашають художні картини Вікторії Леонтович.
За допомогою проекту шляхом надання якісних туристичних послуг планується покращити рівень інформованості про об’єкти культурної спадщини району, залучення інвестицій в регіон, розвиток туристичної інфраструктури та збереження унікальної пам’ятки історії – будинку в якому жив Микола Дмитрович Леонтович.