Видатні державотворці України. 2. Козацька республіка

Наступним важливим періодом українського державотворення є республіканський лад козацького самоврядування – унікальний період вітчизняної історії з кінця XV-го до кінця XVIII століть, коли слово «козак» стало символом мужності, кмітливості, патріотизму і високої військової підготовки.

Християнською козацькою республікою назвав колись Запорозьку Січ відомий науковець Карл Маркс. Дуже цікаві свідчення про українське козацтво, його гетьманів і отаманів залишили у свій час дипломати і науковці, мандрівники і письменники Еріх Лясота, Гійом де Боплан, Павло Халебський, П’єр Шевальє, Жан-Бенуа Шерер, Проспер Меріме та інші.

Козацькі вожді Дмитро Байда-Вишневецький, Северин Наливайко, Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Іван Сірко, Кость Гордієнко, Петро Калнишевський – видатні діячі Запорозької Січі, герої народного фольклору, мистецтва і краєзнавства. Українських козаків наймали на військову службу правителі ряду країн Азії та Європи, в т.ч. знаменитий кардинал Рішельє з Франції.

Гетьманський період (1648 – 1764) розпочинає відомий Богдан Хмельницький, який виборну посаду гетьмана мав з повноваженнями практично президента. Всі його наступники обиралися на спеціальних козацьких радах і отримували символ влади – булаву. То були дуже різні люди, тому і з’явився крилатий вислів: «До булави треба ще й голови». Серед цих лідерів варто згадати Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепу, Пилипа Орлика, Данила Апостола, Кирила Розумовського. Наприклад, проект Конституції Війська Запорозького (1710), розроблений Пилипом Орликом, вважається (з юридичної точки зору) зразковим для свого часу.

У геополітичному «трикутнику» між Польщею, Росією і Туреччиною українські гетьмани не завжди приймали мудрі рішення, тому часто потрапляли у військово-політичну залежність до котрогось із сусідів. Був навіть період упертого громадянського протистояння під красномовною назвою «руїна», коли на теренах України діяли одночасно два чи три гетьмани. Підступна ліквідація російською царицею Катериною ІІ гетьманської влади (1764) та Запорозької Січі (1775) на підвладній Україні суттєво обмежила козацьке самоврядування, сприяла закріпаченню українців, зупинила наш державотворчий процес аж до 1917 року.

До речі, організаційна модель київських Майданів 2004 та 2013 – 2014 років дуже нагадує в історичній ретроспективі Запорозьку Січ, Українських Січових Стрільців, УПА, символізує героїчну естафету поколінь, прагнення нації до свободи і демократії.