Видатні державотворці України. 3. Відродження нації
Відомий державний діяч і письменник Володимир Винниченко саме так – «Відродження нації» – назвав у 1920 році власні спогади про буремні події на Україні упродовж 1917 – 1920 років, у важливий державотворчий період, який, на жаль, закінчився військовою поразкою українських демократичних сил.
Ми випробували тоді у стрімкій еволюції парламентський лад (Українська Центральна Рада), напівмонархічний лад (гетьманат Павла Скоропадського), авторитарний лад (Директорія Симона Петлюри і територіальне отаманство). Зрештою, в результаті кривавої громадянської війни та більшовицької інтервенції Україна стала з 1922 року союзною республікою СРСР. Інші частини України увійшли до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Видатними діячами цього короткого періоду державотворення були Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, згадані вище Павло Скоропадський і Симон Петлюра, західноукраїнські лідери Євген Петрушевич і Августин Волошин.
Прикінцеві поразки збройної боротьби за національне визволення в 1917 – 1921, 1938 – 1954 роках обернулися для українців жорстокими політичними репресіями і голодоморами, але «подарували» відносно спокійне відновлення суверенітету і державності в 1989 – 1992 роках. Лідерами і символами того часу були Степан Бандера і Роман Шухевич, В’ячеслав Чорновіл і Левко Лук’яненко, Леонід Кравчук і Микола Плав’юк.
В непростих умовах радянського тоталітаризму Україна подарувала світу видатного науковця, академіка Бориса Патона, лікаря-кардіолога Миколу Амосова, конструктора літаків Олега Антонова, поетів Василя Стуса і Ліну Костенко, співаків Назарія Яремчука і Ніну Матвієнко та ін.
Упродовж останніх 24 років народ України шляхом проведення 6 президентських, 7 парламентських, 5 місцевих виборів обирав собі лідерів, яких ми добре знаємо, адже багато хто з них пройшов традиційний шлях від гучного популізму, народних сподівань до гнівного осуду і нищівної критики з боку тих же виборців. Відбулися навіть дві політичні революції, остання з яких має, на жаль, людські жертви. Що ж, демократія – це не зібрання святих людей, а система періодичного пошуку кращих із рівних між собою.
Саме зараз, в часи серйозних зовнішніх та внутрішніх загроз Україна гостро потребує справжніх, високопрофесійних, авторитетних лідерів. Шукаймо їх і хай нам Бог допоможе у цій важливій громадській справі!
