Відділ Тульчинське бюро правової допомоги інформує про захистить від домашнього насильства - обмежувальний припис
Дата: 16.08.2018 08:49
Кількість переглядів: 337
В січні 2018 року прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». У цьому Законі введено такий спосіб захисту від домашнього насильства як обмежувальний припис.
Вищевказаний Закон визначає порядок захисту потерпілих від домашнього насильства.
На сьогоднішній день досить значна кількість дітей та жінок потерпають від домашнього насильства. На жаль, більшість з них не звертаються за захистом свої прав, оскільки не знають про шляхи вирішення цієї проблеми, бояться ще більше розлютити свого кривдника, намагаються вірити в те, що все наладиться.
Що таке домашнє насильство?
Що таке домашнє насильство?
Відповідно до Закону домашнє насильство проявляється у таких формах:
1.Фізичне насильство (включає в себе ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості тощо);
2.Сексуальне насильство (полягає в примушенні особи до статевого акту, в тому числі з третьою особою);
3.Психологічне насильство (включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та ін., якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку інших осіб, спричинили емоційну невпевненість);
4.Економічне насильство (полягає в умисному позбавленні житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися тощо).
Наявність вищевказаних форм домашнього насильства (або хоча б однієї з них) дає право постраждалій особі звернутися за захистом до відповідних органів.
Хто визнається кривдником?
1.Фізичне насильство (включає в себе ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості тощо);
2.Сексуальне насильство (полягає в примушенні особи до статевого акту, в тому числі з третьою особою);
3.Психологічне насильство (включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та ін., якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку інших осіб, спричинили емоційну невпевненість);
4.Економічне насильство (полягає в умисному позбавленні житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися тощо).
Наявність вищевказаних форм домашнього насильства (або хоча б однієї з них) дає право постраждалій особі звернутися за захистом до відповідних органів.
Хто визнається кривдником?
Кривдником визнається особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Відповідно до Закону кривдником може бути і дитина, тобто особа, яка не досягла 18 років.
Як захистити себе та дитину від чоловіка?
Як захистити себе та дитину від чоловіка?
Для того, щоб захистити себе, дитину та близьких людей необхідно звернутися до одного з органів, який здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
До таких органів відносяться:
1) уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
2) суди;
3) прокуратура.
До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:
1) центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
2) притулки для дітей;
3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
5) центри соціально-психологічної допомоги;
6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
Аби обмежити спілкування кривдника з постраждалою особою, слід отримати заборонний чи обмежувальний припис стосовно кривдника.
Що таке заборонний та обмежувальний припис та яким чином він захистить Вас від кривдника?
Відповідно до Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, в тому числі, терміновий заборонний припис та обмежувальний припис стосовно кривдника.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься відповідними підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи.
Такий припис виноситься за заявою постраждалої сторони, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України.
Обмежувальний припис стосовно кривдника можна отримати за рішенням суду.
До таких органів відносяться:
1) уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
2) суди;
3) прокуратура.
До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:
1) центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
2) притулки для дітей;
3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
5) центри соціально-психологічної допомоги;
6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
Аби обмежити спілкування кривдника з постраждалою особою, слід отримати заборонний чи обмежувальний припис стосовно кривдника.
Що таке заборонний та обмежувальний припис та яким чином він захистить Вас від кривдника?
Відповідно до Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, в тому числі, терміновий заборонний припис та обмежувальний припис стосовно кривдника.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься відповідними підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи.
Такий припис виноситься за заявою постраждалої сторони, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України.
Обмежувальний припис стосовно кривдника можна отримати за рішенням суду.
Як отримати обмежувальний припис стосовно кривдника?
Із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника до суду можуть звернутися:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.
Відповідно до ЦПК України, справи про видачу обмежувального припису стосовно кривдника розглядаються в порядку окремого провадження.
Заява про видачу обмежувального припису стосовно кривдника подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства.
Вимоги до заяви про видачу обмежувального припису
Із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника до суду можуть звернутися:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.
Відповідно до ЦПК України, справи про видачу обмежувального припису стосовно кривдника розглядаються в порядку окремого провадження.
Заява про видачу обмежувального припису стосовно кривдника подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства.
Вимоги до заяви про видачу обмежувального припису
Відповідно до ч.1 ст. 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 цього Кодексу, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
ЦПК України не зазначає, які саме обставини можуть свідчити про необхідність видачі судом обмежувального припису, та які докази, можуть їх підтвердити.
Припускаю, що це можуть бути пояснення свідків, витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, висновок експерта про завдання побоїв постраждалій особі тощо.
Відповідно до п.12–1 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про видачу обмежувального припису судовий збір не справляється.
Порядок розгляду заяви про видачу обмежувального припису
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
ЦПК України не зазначає, які саме обставини можуть свідчити про необхідність видачі судом обмежувального припису, та які докази, можуть їх підтвердити.
Припускаю, що це можуть бути пояснення свідків, витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, висновок експерта про завдання побоїв постраждалій особі тощо.
Відповідно до п.12–1 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про видачу обмежувального припису судовий збір не справляється.
Порядок розгляду заяви про видачу обмежувального припису
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
За відповідними консультаціями з вищевказаних питань громадяни можуть звертатися до відділу Тульчинське бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 47; тел. (04335) 2-10-63; 0961756236.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги - 0-800-213-103, за яким кожен може отримати необхідну інформацію щодо надання правової допомоги.
