Звернення Українського інституту національної пам’яті до міських, селищних та сільських голів

Після 21 листопада 2015 року, згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», повноваження щодо перейменування населених пунктів переходять до Верховної Ради України. ВРУ діятиме на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

Для розробки фахових рекомендацій Інститут створив експертну комісію з науковців Національної академії наук України. Зокрема, до її складу увійшли фахівці з Інституту історії України, Інституту української мови, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, представників Національної спілки краєзнавців України. Ухвалені експертною комісією рішення щодо перейменування населених пунктів будуть подані до Верховної Ради України.

Нагадаємо, 21 травня цього року набув чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Згідно із цим законом, комуністичний тоталітарний режим 1917–1991 років в Україні визнаний злочинним. Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнана наругою над пам’яттю мільйонів їхніх жертв та заборонена законом.

Під дію закону підпадають назви населених пунктів, у яких використані «імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті». Такі населені пункти повинні бути перейменовані.

На виконання закону місцеві ради повинні були провести громадські слухання територіальних громад, під час яких визначитися із новими назвами, й до 21 листопада 2015 звернутися до Верховної Ради України з поданням щодо нової назви.

Упродовж першого півріччя дії декомунізаційного закону значна кількість місцевих рад не ухвалили рішень щодо нової назви та не звернулися до українського парламенту. На заваді стали як виборчі кампанії представників органів місцевого самоврядування до місцевих рад, так і їхня політична незрілість (електоральна меркантильність та містечковість свідомості). Як результат – небажання брати на себе відповідальність за реалізацію декомунізаційного законодавства. До 21 лютого 2016 року рішення щодо перейменування населених пунктів, чиї нинішні назви підпадають під декомунізаційні закони, прийме український парламент.

З рекомендаційним переліком населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та мають бути перейменовані, можна ознайомитися на сайті Українського інституту національної пам’яті: http://memory.gov.ua/rename. В Інституті готові надати фахові відповіді на всі запитання, пов’язані із перейменуванням населених пунктів.