Охорона праці у фермерських господарствах
Організація виробничих процесів у малих фермерських господарствах суттєво відрізняється від організації виробництва у великих сільськогосподарських підприємствах та агрохолдингах. Це обумовлюється порівняно невеликими площами землі, що обробляються та малою чисельністю працюючих. Проте, такі господарства в нашому регіоні складають більшу частину всіх аграрних підприємств.
Працівники фермерських господарств із мінімальною кількістю сільськогосподарської техніки та устаткування виконують увесь цикл технологічних робіт у сільському господарстві: обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами, обробіток агрохімікатами та пестицидами, збір врожаю, вантажно-розвантажувальні роботи, заготівля та зберігання кормів. Часто один працівник суміщає декілька професій та спеціальностей, наприклад механізатор, слюсар, зварник тощо.
Обсяг робіт, що виконуються та їх сезонний характер спонукають голову фермерського господарства до мінімізації затрат на охорону праці та на утримання найманих працівників. Проте, виробнича необхідність, пов’язана із залученням до робіт непідготовленого персоналу, часто призводить до нещасних випадків на виробництві. Тож власникам малих сільгосппідприємств треба ретельно ставитись до безпеки свого персоналу. Адже відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю саме вони мають забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці.
Виходячи з фінансових можливостей та малої чисельності працюючих, створити службу охорони праці в малих фермерських господарствах просто не можливо, але це не звільняє голову фермерського господарства від дотримання вимог Конституції України та прийнятих законодавчих і нормативно-правових актів, які становлять основу правової бази охорони праці в аграрному секторі економіки.
Діяльність фермерських господарств повинна базуватися на Кодексі законів про працю України, Господарському кодексі України, Законах України “Про охорону праці”, “Про фермерське господарство”, “Про пестициди і агрохімікати”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та низки інших чинних законодавчих нормативно-правових актів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності в сільському господарстві.
Одним із основних законодавчих нормативно-правових актів, що безпосередньо регулюють організацію техніки безпеки та охорону праці у фермерських господарствах, є “Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві”(далі – Правил), затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 року №1240.
Відповідно до цих Правил систему організації охорони праці у фермерських господарствах слід розділити на декілька складових:
- вимоги безпеки до виробничого обладнання та організації робочих місць;
- безпека праці під час експлуатації сільськогосподарської техніки;
- поводження з мінеральними добривами та пестицидами, їх зберігання та використання;
- вимоги безпеки під час обробітку ґрунту, сівби й догляду за посівами під час збирання та зберігання продукції рослинництва;
- безпека праці під час збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу й силосу;
- вимоги безпеки під час одержання продукції тваринництва, правила поводження з тваринами;
- пожежна безпека та робота з електроприладами.
Документи з охорони праці, які мають бути у фермерського господарства:
- посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку;
- положення, переліки, інструкції та інші акти з охорони праці, що діють у межах господарства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
- порядок і графік проведення навчань та перевірки знань з питань охорони праці працівників та спеціалістів.
Залежно від наявної матеріально-технічної бази, голова фермерського господарства повинен отримати в територіальних органах Держпраці дозвільні документи або задекларувати роботи підвищеної небезпеки.
Також до основних обов’язків голови фермерського господарства належить:
- забезпечення фінансування й організації проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі;
- забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.
Відповідно до чинних нормативно-правових актів для організації охорони праці, у фермерських господарствах повинна бути створена служба охорони праці. Так, якщо чисельність працюючих у фермерських господарствах мала – їх слід перевести на самоорганізацію техніки безпеки та охорони праці. У процесі самоорганізації охорони праці всі обов'язки, пов'язані з технікою безпеки, навчанням, підвищенням кваліфікації та отриманням дозволів з охорони праці, покладено на голову фермерського господарства.
Незалежно від обсягу виробництва та кількості працюючих, голова фермерського господарства повинен усвідомлювати необхідність створення безпечних та здорових умов праці для попередження та недопущення виробничого травматизму й професійних захворювань у порядку, встановленому чинним законодавством.
Впровадження заходів з охорони праці та техніки безпеки матиме значний позитивний вплив на профілактику виробничого травматизму та допоможе зберегти життя і здоров’я працівників під час трудової діяльності.
Пашенько С.М. - страховий експерт з охорони праці Немирівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області