Визволення через роки…
14 березня 1944 року Тульчинщина була визволена від нацистів в період Другої світової війни. Однією з надважливих перемог армії стала Корсунь – Шевченківська битва, в результаті якої противник втратив 55 тис. своїх солдатів і офіцерів, понад 18 тисяч полоненими, велику кількість бойової техніки та озброєння. Внаслідок цієї перемоги були деморалізовані німецько-фашистські війська, що діяли на Правобережній Україні, що створювало сприятливі умови для розгортання наступу на Південний Буг та Дністер. В горнилі тих подій довелось побувати нашим дідам та прадідам.
Але хто міг подумати, що через сімдесят вісім років події повторяться, що нашим громадянам прийдеться взяти до рук зброю та стати на захист своєї Батьківщини. Хіба могли подумати українці, учасники Другої світової війни, що їх нащадки також переживуть війну. Війну з тим, з ким вони пліч-о-пліч боронили Батьківщину. Хіба могли подумати тульчинці, що ворогом стане той, кого вважали братом.
Сьогодні дев’ятнадцятий день, як точиться кривава війна, війна всього українського народу проти російського окупанта, який 24 лютого вдерся на територію нашої держави, який знищує міста, мирне населення, дітей, храми, руйнує усе живе. Нині тульчинці разом з усіма мешканцями України боронять свою неньку, звільняють її від ворожої русні. Історія нас вчить, що український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге.
Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні. Адже в наших жилах тече кров славних українських козаків.
З нами Бог, за нами – Україна ...
Начальник районної
військової адміністрації Олександр Гаврилюк
