Сто днів війни.
Сто днів горя, сліз і втрат.
Сто днів рашист вбиває, руйнує, грабує.
Безчинства, психічні спотворення ворога не мають свого виправдання та невідворотного покарання.
Окупант ніколи не зламає нашу волю, наші цінності. Ми нація людей, які завжди захищають свою волю, землю, народ.
Восьмий рік триває війна, розв’язана сусідньою державою. Війна, яка зробила нас міцнішими, сильнішими та мудрішими. Вона примусила нас по-іншому подивитися один на одного, навчила нас сильно ненавидіти, та водночас ще сильніше любити. Війна змінила українців назавжди. Україна довела всьому світу, що не збирається здаватися на милість ворога. Кожен з нас воїн, в тій чи іншій якості – солдат, доброволець, волонтер.
І всі ми твердо знаємо, що будь-яке сумне явище природи або людської душі не вічне, не безкінечне, воно завершується. Навіть після найтемнішої ночі настає світанок, а сильний дощ закінчується веселкою.
Не забуваємо, що війна триває, але ми щодня на крок ближче до перемоги.
Віримо!
Тримаємося!
Переможемо!
