Крає серце сумна звістка
З кожним днем все більше українських матерів прокидаються та засинають зі сльозами на очах, і немає таких слів у всьому світі, щоб заспокоїти їх, вгамувати біль, який рве на шматки їхнє серце і душу.
Чергове обірване життя російським агресором. Знову втрата.
За Україну відав своє життя Шестопалько Микола Юрійович, 1982 року народження, житель села Ракова Томашпільської громади.
Солдат Шестопалько Микола Юрійович служив стільцем-санітаром 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти.
Звістка про статус безвісти зниклого давала надію, яка жорстоко розвіялася. З 16 лютого 2024 року родина жила сподіваннями, що їх кровинка жива. Проте, дива не слалось. Підтвердився факт загибелі.
При виконанні службових обов’язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України, під час російської агресії, під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Ласточкіне Донецької області, 16 лютого 2024 року життєва зірка нашого земляка навічно згасла.
Тульчинська районна військова адміністрація висловлює щирі слова співчуття матері Галині Василівні, вітчиму Михайлу Франковичу, сестрам Оксані і Наталі, дружині Ользі, синам Богдану і Дмитру, усім рідним та близьким. Розділяємо біль вашої втрати та сумуємо разом з вами.
Вічна шана Герою!
