Його душа журавлем піднялась у небесну вись
Трагічна військова реальність щодня вражає нас до глибини душі. Російський агресор завдає нам все нових і нових ран. Вони болять та кровоточать.
В боротьбі на незалежність гинуть вірні сини та доньки України. Невимовно боляче, коли сильні чоловіки та жінки віддають життя у розквіті сил.
До лав Небесного війська доєднався Лобасенко Ігор Юрійович, 1971 року народження, житель села Клебань Тульчинської громади.
Призваний на військову службу за мобілізацією, солдат Лобасенко Ігор Юрійович служив водієм 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
Життєва зірка нашого Героя-захисника згасла 20 вересня 2024 року, внаслідок вогневого ураження ворожих артилерійських та мінометних систем, FPV-дронів в районі населеного пункту Козача Локня Курської області російської федерації.
Важко знайти слова втіхи та підтримки для найрідніших людей. Нестерпно боляче. Ми висловлюємо наші найщиріші співчуття рідним та близьким Ігоря Юрійовича, адже це невимовний біль та непоправна втрата не лише для родини. Це втрата для села, для громади, для України.
Нехай Господь підтримає вас та дасть твердості духу пережити біль цієї жахливої втрати.
Низький уклін Герою, якого забрали Небеса.
Вічна пам’ять відважному Сину українського народу.
Ми будемо пам’ятати! Не забудемо!
Герої не вмирають!
