Йому назавжди 22…
Знову шматують нашу землю,
І сіють не жито, а чорну смерть,
Чаша стражданням і горем
Уже переповнена вщерть!
Не вщухає біль, скорбота, не висихають сльози матерів. Війна забирає їхніх синів.
Сумні звістки чорними воронами летять на нашу Тульчинщину. І темніє день, розривається серце від болю та від безмежної скорботи від втрати рідної людини.
Страшна новина прийшла на Крижопілля. Знову молодий, гарний красень соколом злетів у Небесну вись.
Російський окупант забрав життя Котюжанського Михайла Сергійовича, 19 вересня 2002 року народження, жителя села Заболотне Крижопільської громади.
Старший солдат Котюжанський Михайло Сергійович служив снайпером (другої категорії) 3 відділення снайперів 1 взводу снайперів спеціального призначення роти снайперів спеціального призначення.
12 листопада 2024 року під час несення служби поблизу населеного пункту Колісниківка Куп'янського району Харківської області, внаслідок артилерійського обстрілу противником, зник безвісти.
2 грудня 2024 року під час проведення пошукових заходів було знайдено тіло нашого Героя-захисника.
Світлий, добрий спомин про звитяжного воїна, захисника України назавжди залишиться в серцях та спогадах його бойових побратимів, рідних і земляків!
Схиляємо голови в глибокій скорботі, розділяємо біль непоправимої втрати та щиро співчуваємо рідним, близьким Михайла.
На жаль, кривава війна забирає життя найкращих синів України.
Вічна слава та пам’ять Герою України!
