А Янголів на небі більшає…
Нав’язана російськими окупантами війна безжально забирає життя тих, хто мав би будувати майбутнє України, творити, любити, мріяти… Натомість вони стають нашою історією, героїчною пам’яттю і вічним болем.
Чергове трагічне сповіщення надійшло у Шпиківську громаду. Російський агресор забрав життя Роєцького Володимира Олексійовича, 8 березня 1992 року народження, жителя села Печера.
Солдат Роєцький Володимир Олексійович служив водієм 2 розрахунку 2 мінометного взводу 1 мінометної батареє 1 мінометного батальйону.
9 травня 2025 року в районі населеного пункту Кутьківка Куп’янського району Харківської області наш Захисник прийняв свій останній бій.
Непоправна втрата для батьків. Єдиний та улюблений син загинув. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від болісної втрати. Та нехай добрий світлий спомин про загиблого захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав.
Тульчинська районна військова адміністрація висловлює щирі слова співчуття батькам Олексію Олексійовичу та Любов Федорівні, дружині Лілії та синочку Миколці. Розділяємо пекучий біль вашої втрати та сумуємо разом із вами.
Кажуть, що виховати Героя – це гордість, але це гордість зі сльозами на очах. Низько кланяємось Герою!
