Знову скрипнула Небесна брама
Звістка про смерть наших захисників завжди є важкою і болісною. Ще один український військовий, ще один наш земляк, що воював за мир та свободу нашої країни, пішов від нас.
В російсько-українській війні ми втратили вірного сина України - Білякова Віталія Володимировича, 18 квітня 1996 року народження, уродженця села Вишківці Брацлавської громади.
Віталій Володимирович став на захист Батьківщини, адже твердо знав, його синочок Владислав має жити у вільній та незалежній країні, де діти не знають, що таке війна та смерть, яку вона несе за собою.
Призваний на військову службу по мобілізації у січні 2024 року, старший солдат Біляков Віталій Володимирович служив водієм-електриком взводу радіоелектронної розвідки у складі розвідувальної роти.
Він був відважним і вмотивованим військовослужбовцем, разом з побратимами стійко тримав оборону, залишаючись вірним своїй Україні.
13 липня 2025 року в Київському міському центрі нефрології та діалізу серце Героя зупинилося. На небі загорілася ще одна зірка. Яскрава, сильна, незламна - як і той, хто залишив цей світ, захищаючи рідну землю.
Схиляємо в скорботі голови перед мужнім Захисником. Вічна пам'ять і вічний спокій його душі, спочивай з Богом у мирі вічнім. Співчуття рідним, близьким, знайомим, друзям, побратимам, всім, хто знав Віталія Володимировича, як доброго, щирого, надійного, мужнього, сміливого, відважного патріота своєї Батьківщини.
Вічна шана Герою!
