Вогонь запеклих не пече…
Серце стисли обручем печалі...
Плаче серце і болить, болить
Молоде життя війна забрала.
До небес душа летить летить.
Найвідданіші борються за Україну на фронті. Найсміливіші кладуть свої життя за неї. Серед мужніх та хоробрих і наш земляк, який відав життя за Батьківщину. Молодий роками, проте відважний духом – Демидчик Станіслав Володимирович, 7 вересня 2002 року народження, житель Вапнярської громади.
Старший солдат Демидчик Станіслав Володимирович служив старшим навідником обслуги міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї 2 батальйону оперативного призначення військової частини оперативно-тактичного з’єднання 1 корпусу Національної гвардії України «Азов».
Україна у боротьбі за цілісність, незалежність та суверенітет не перестає втрачати кращих з кращих своїх дітей.
У небесному війську тепер і наш Герой-захисник, людина, яка разом зі своїми побратимами у найгарячіших точках ліній фронту виборювала нашу свободу.
9 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Новоекономічне Покровського району Донецької області, Станіслав прийняв свій останній бій.
Місяць не дожив до свого двадцяти трьохріччя, окупант обірвав молоде життя.
Світлий, добрий, життєрадісний, усміхнений, небайдужий до людей і рідної землі, вірний захисник, борець за правду та свободу своїх земляків. Таким він назавжди залишиться у нашій пам’яті…
Не забуваймо, якою ціною виборюється наша свобода! Занадто високу ціну платимо за право бути вільними на своїй землі!
Вічна пам’ять і слава українському Герою!
Вічна пам'ять усім захисникам, хто пішов у вічність…
