Знову невимовний біль стискає груди...
Прославлена українська земля Героями. Героями, які вірні присязі та до останнього подиху захищають українську землю. Шкода, що велика їх кількість тепер служать у Небесному війську. Вони Янголи, які піднялись у Небесну вись.
Сьогодні трагічний день для Крижопільської громади. Ми навколішках чекатимемо вірного сина України, який «на щиті» повертатиметься додому в селище Крижопіль.
Призваний прямим рекрутингом, перебував на обліку в другому відділі Тульчинського РТЦК та СП, солдат Анчиполевський Роман Олександрович служив розвідником 1 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти управління однієї із військових частин.
1 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання, внаслідок підриву на протипіхотній міні поблизу населеного пункту Кузьминівка Бахмутського району Донецької області наш захисник прийняв свій останній бій.
Роман був спокійним і врівноваженим, але водночас дуже рішучим, самостійним, цілеспрямованим воїном.
Анчиполевський Роман Олександрович тепер це ім’я, поряд з іншими, стане символом звитяжності і героїзму українців, земляків. Символом любові до України. Нашою безмежною гордістю.
Схиляємо голови у пошані до виконаного обов’язку і бережемо в серцях світлу пам'ять про Захисника України.
Вічна шана Герою!
