Схиляємо голови в скорботі…
Жодні слова не зменшать душевний біль від втрати рідної людини. Рана, яка болітиме вічно, залишить шрам на серці. Знову сумом та гіркотою переповнюється душа. Ще одну втрату несе Тульчинщина.
Російський окупант завдав нищівного удару, забравши життя Галанця Павла Павловича, 23 квітня 1993 року народження, жителя села Комаргород Томашпільської громади.
Призваний на військову службу за мобілізацією Могилів-Подільським РТЦК та СП, солдат Галанець Павло Павлович служив інспектором прикордонної служби 3 категорії – водієм відділення підвозу першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів першої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів Головного відділу безпілотних авіаційних систем 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України.
12 вересня 2025 року внаслідок удару FPV-дрона в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області, наш Герой-захисник прийняв свій останній бій.
Тульчинська районна військова адміністрація висловлює щирі слова співчуття матері Валентині Павлівні, вітчиму Віталію Омеляновичу, дружині Тетяні Олександрівні, синові Івану, доньці Вероніці, сестрам Альоні Віталіївні, Вікторії Віталіївні, братам Олександру Віталійовичу, Володимиру Віталійовичу, рідним і близьким загиблого воїна. Розділяємо біль вашої втрати та сумуємо разом із вами у годину скорботи.
Жодними словами не втамувати біль втрати, що розриває серця рідних. Герой віддав життя за мирне небо над кожним із нас, за свободу нашої землі, виявивши незламну мужність та вірність військовій присязі.
Мала Батьківщина чекатиме Павла Павловича навколішки, аби гідно зустріти та провести Героя до місця вічного спочинку.
Низький уклін Павлу Павловичу за подвиг. Ми завжди будемо пам'ятати, якою ціною виборюється наша воля.
Вічна пам'ять і слава Герою!
