Життя – це мить, а пам'ять серця – вічність
Страшна війна знову без жалю забрала життя ще одного нашого Героя. Трагічне повідомлення надійшло в Піщанську громаду. Російський агресор забрав життя Бабича Ярослава Олексійовича.
Призваний за контрактом третім відділом Тульчинського РТЦК та СП в грудні 2015 році, Бабич Ярослав Олексійович служив начальником штабу – заступником командира 4 батальйону територіальної оборони. Мав звання майора.
Нав’язана російськими окупантами війна безжально забирає життя тих, хто мав би будувати майбутнє України, продовжувати рід, творити, любити, мріяти… Натомість вони стають нашою історією, героїчною пам’яттю і вічним болем.
15 лютого 2026 року в КНП Сумської обласної ради «Медичний клінічний центр ідентифікації хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького м.Суми життєва зірка Ярослава Олексійовича згасла.
Життєва дорога нашого оборонця обірвалася там, де він був найпотрібнішим. До останнього подиху він залишався вірним обов’язку, захищаючи Україну від ворога. Його ім’я вписане в новітню історію України як символ мужності, честі та самопожертви.
Вічна шана Герою!
