Чорнобиль: гіркий спомин і вічний біль
В історії України є багато скорботних дат, спогад про які щемить серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року. У цей день, 40 років тому, вогонь Чорнобиля опалив долі мільйонів людей.
Тієї квітучої весни пожежники, експлуатаційний персонал ЧАЕС, військовослужбовці, будівельники, учені, медики ризикуючи своїм життям та здоров’ям, захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.
Низький уклін самовідданості, мужності, рішучості, професіоналізму людей, які, без зброї в руках, але гідно приборкували «мирний атом».
Чорнобильська катастрофа – це невидане горе, яке не піддається жодному виміру, невиліковна рана нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління.
Сьогодні за дорученням начальника РВА Олександра Гаврилюка, начальник управління соціального захисту населення РВА Микола Богач від імені керівництва області та району висловив щирі слова подяки всім ліквідаторам Томашпільської громади. Подякував за мужність, героїзм та самопожертву, побажав міцного здоров’я, життєвої енергії, миру та добра!
На жаль, багато хто з ліквідаторів вже відійшов у вічність, але пам`ять про їх подвиг буде завжди жити у думках мільйонів людей не тільки в Україні, а і по всьому світу.
Ми ніколи не забудемо тих, хто врятував світ тоді, ми ніколи не забудемо тих, хто рятує світ зараз.
