Понижуючий коефіцієнт ЄСВ: критерії та правила застосування

Відповідно до п. 95 розд. VІІІ Закону про ЄСВ страхувальники у звітному періоді можуть застосувати понижуючий коефіцієнт ЄСВ, якщо одночасно виконуються такі три умови:

1) база нарахування ЄСВ в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилася на 20 і більше % порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу;

2) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

3) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200 % середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця вимога не стосується платників ЄСВ – підприємців, фізосіб, які забезпечують себе роботою самостійно та фізосіб, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору/контракту.

• заробітної плати (до ставок ЄСВ 36,76 % – 49,7 %, 36,3 %, 45,96 %, 33,2 %);

• винагороди за цивільно-правовими договорами (до ставки 34,7 %);

• оплати перших п’яти днів непрацездатності за рахунок роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок Фонду (до ставки 33,2 %);

• допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (до ставки 33,2 %).

Юридичні особи під час розрахунку показників для виконання умов застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ кількість працюючих інвалідів та нараховану їм заробітну плату (дохід) не враховують, оскільки понижуючий коефіцієнт не застосовується до ставки ЄСВ за працюючих інвалідів (8,41 %) (лист ДФСУ від 09.04.2015 р. № 12518/7/99-99-17-03-01-17). Додатково див. матеріал "Застосування понижуючого коефіцієнта з ЄСВ: рекомендації від ДФСУ" (№ 16 за 2015 рік).

Сумісники та нарахована їм заробітна плата (дохід) враховуються під час розрахунку понижуючого коефіцієнта ЄСВ.

1. Коефіцієнт обчислюється страхувальниками щомісячно. Тобто залежно від бази нарахування за звітний місяць розмір коефіцієнта може змінюватись.

2. Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше, ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

3. Понижуючий коефіцієнт та розмір ЄСВ зазначаються з трьома знаками після коми.

Найбільше коефіцієнтні зміни торкнулися таблиці 1, а саме:

• в заголовній частині необхідно відобразити використання коефіцієнта у звітному періоді, його розмір та показники за 2014 рік, що використовуються під час розрахунку коефіцієнта;

• в табличній частині у відповідних рядках потрібно відобразити суму нарахованого ЄСВ із застосуванням коефіцієнта.

Крім того, оскільки в оновленій таблиці 6 також має зазначатись сума нарахованого ЄСВ, то така сума ЄСВ відображатиметься з застосуванням коефіцієнта.

1. Дотримання першої умови (база нарахування ЄСВ порівняно з 2014 роком збільшилась на 20 і більше відсотків):

• середньомісячна база нарахування ЄСВ у розрахунку на одну застраховану особу за 2014 рік становить:

(117600,00 грн. / 9 міс.) / 7 ос. = 13066,67 грн. / 7 ос. = 1866,67 грн., де

9 міс. – кількість звітних місяців 2014 року;

• база нарахування ЄСВ за травень 2015 року в розрахунку на одну застраховану особу:19950,00 грн. / 7 ос. = 2850,00 грн.

• визначаємо, на скільки відсотків збільшилась база нарахування ЄСВ за травень 2015 року порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄСВ за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу:

(2850,00 грн. / 1866,67 грн. х 100 %) – 100 = 52,68 %

Оскільки заробітна плата збільшилась на 52,68 %, то першу умову застосування коефіцієнта ЄСВ виконано.

2. Дотримання третьої умови (збільшення кількості найманих працівників не більше ніж на 200 % порівняно з 2014 роком).Оскільки і в 2014 році, і в травні 2015 року середньомісячна кількість застрахованих осіб становить 7, тобто збільшення кількості найманих працівників взагалі не відбулося, то третю умову застосування коефіцієнта автоматично виконано.

3. Розрахунок коефіцієнта і дотримання другої умови

(середній платіж на одну застраховану особу в звітному періоді буде не меншим, ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік):

• визначаємо понижуючий коефіцієнт ЄСВ (відповідно до формули, наведеної у п. 95 розд. VIІІ Закону про ЄСВ):

1866,67 грн. / 2850,00 грн. = 0,655;

• ставка ЄСВ з застосуванням понижуючого коефіцієнта:

36,76 % х 0,655 = 24,078 %;

• перевіряємо другу умову застосування коефіцієнта:

– середньомісячний платіж ЄСВ на одну застраховану особу в 2014 році:

[(117600 грн. х 36,76 %) / 9 міс.] / 7 ос. = 686,19 грн.;

– середній платіж ЄСВ за травень 2015 року на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта:

2850,00 грн. х 24,078 % = 686,22 грн.

Оскільки 686,22 грн. більше, ніж 686,19 грн., то другу умову застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ також виконано.

Отже, підприємство у травні 2015 року може застосовувати понижуючий коефіцієнт ЄСВ.

Приклад: у травні 2015 року трьом працівникам нараховано заробітну плату у розмірі 3350,00 грн. (сума нарахованого ЄСВ – 806,606 грн. (3350,00 грн. х 36,76 % х 0,655), сума утриманого ЄСВ – 120,60 грн.), а чотирьом – у розмірі 2475,00 грн. (сума нарахованого ЄСВ – 595,93 грн. (2475,00 грн. х 36,76 % х 0,655), сума утриманого ЄСВ – 89,10 грн.).

Платник ЄСВ, що застосував понижуючий коефіцієнт ЄСВ та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені строки (не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом чи до 28 числа – для гірничих підприємств), позбавляється права в майбутньому застосувати понижуючий коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу).

Право на застосування понижуючого коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг) (п. 95 розд. VIII Закону про ЄСВ).